Є люди, з якими достатньо перекинутися декількома фразами (навіть не особливо довгими), аби зрозуміти, ви і ця людина на одній хвилі і ваше знайомство буде дуже теплим. Схоже відчуття виникло, коли ми вперше поспілкувалися з Ірою, одним з авторів інформаційно-розважального журналу Afisha.it.
Особисто мені хочеться його назвати україномовним путівником Італією для українців, які прагнуть успішно та щасливо жити в новій країні, пізнати її, відкрити себе по-новому і, в жодному разі, не забувати своє, рідне.
Іра люб’язно розповіла про закулісся Afisha.it: про людей, які роблять таку важливу добру справу, про те, як все починалось та про плани на майбутнє.

http://press.afisha.it/про-нас/

(Артур Панів, Михайло Вовчик, Іванка Комар, Ірина Козак)

1. Розкажи, будь ласка, детальніше про саму ідею створення проекту Afisha.it. Хто став її авторами і як давно це було?

Сьогодні важко сказати, коли виникла сама ідея. Спершу це була платформа для організації дискотек та концертів, які організовувались Мішою Вовчик, засновником інтернаціонального центру для реалізації гуманітарних програм, реалізації комерційних та не комерційних молодіжних проектів «Orange Eyes» («Orange Eyes» il centro internazionale per realizzazione dei progetti umanitari).
Поштовхом для праці над журналом було банальне усвідомлення, як нас українців в Італії багато: українські школи, ресторани, гурти, спілки, організації. Нам захотілось внести свою лепту до загальної картини, до своєрідного українського побуту в Італії, нормального повноцінного життя. Ми націлені на пошук талановитих, творчих, розумних українців, які не просто адаптуються до італійської реалії, але й які міксують її з своєю українською ідентичністю. У нас ціль познайомитись з ними, і познайомити їх з вами!

2. Чи складно було реалізовувати таку ідею на початках? Зважаючи на те, що журнал публікується в Італії.

Журнал створився на базі «Orange Eyes» тому ми не починали з нуля. «Важко» це не зовсім вдалий епітет, яким б хотілось охарактеризувати цей процес. Хоча, питання фінансового забезпечення, звісно, потребує додаткових витрат часу та енергії. Та в нашій команді всі ентузіасти, вільні і творчі. Нас цікавить результат і прогрес з кожним новим номером. Це захоплює!

3. Скільки часу триває підготовка номеру? Скільки людей бере у цьому участь?

Журнал «Afisha.it» виходить раз в три місяці. Ми усвідомлюємо, що це дуже рідко та на даний момент змушені виходити з тих можливостей які у нас є. Разом з тим є достатньо багато часу для підготовки, а це близько двох місяців. Враховуючи, що кожен з нас має й іншу частину життя, хтось навчається, хтось працює.
Скільки людей бере у цьому участь, важко сказати. Є постійних шестеро осіб: Міша Вовчик, Артур Панів, Іванка Комар, Марія Корнілевська, Тетяна Павлишин та я (Ірина Козак). У кожного своя функція, основні з яких: наповнення журналу, пошук рекламодавців, логістика.

4. Що найпростіше та найскладніше у вашій роботі?

Найпростіше – це коли отримуєш задоволення від знайомства та співпраці з цікавими людьми, коли відкриваєш для себе Україну в Італії і відчуваєш гордість за націю. А найважче – це подолати відчай, коли не все виходить, як хотілось би. Та про це не варто навіть говорити, такі нюанси є в будь-якому процесі.

5. Де можна знайти ваш журнал в Італії?

Нашим головним партнером по логістиці є Пасажирські перевезення до Італії «Одрі», свої представники в Неаполі та Мілані, які на місці займаються поширенням журналу. В Римі журнал можна знайти в українських осередках: українські церкви, магазини, CAF-и, ресторани.

6. Яким ти бачиш ваш проект в найближчому майбутньому? Скажімо до кінця 2018 року.

До кінця 2018 року, я ставлю цілком реальні цілі, а це: співпраця з постійними журналістами та блогерами, налагоджена система логістики, постійні та нові рекламодавці, кількість сторінок більша в два рази.

http://press.afisha.it/про-нас/7. Впевнена, що спілкування та співпраця з великою кількістю людей, невпинний потік інформації, подій залишають по собі слід. Який слід залишила на вашій команді і зокрема на тобі робота у проекті Afisha.it?

Про це ще рано говорити, бо час летить дуже швидко, не все встигаємо зробити з того, що планується. Багато чого залишається за кадром. Осінній номер буде п’ятим, тому це лише початок. За цей короткий час я мала змогу познайомитись з неймовірними людьми, які в чужій країні не просто розвиваються, але дають можливість розвиватись іншим, які міняють стереотипи про українців та працюють незважаючи ні на що. Це і Конгрес українців в Італії з Мар’яною Тріль, і оргкомітет «Євромайдан Рим»; це Ніна Тарантул, яка неймовірна «трудяга» (вибачте за русизм) завжди на готові організувати благочинну допомогу хворим діткам і українським воїнам; це християнські осередки в Римі, які під своїми крилами згуртовують українців уже протягом десятиліть, а головне неймовірна кількість української талановитої молоді: Володимир Крамар, Тетяна та Лідія Павлишин, Леонід Іщенко, Христина Новак, Ігор Козак, Матея Йовбак, Софія Мигаль, Лілія Мочула, Уляна Кінаш, Анастасія Скрипник, Олена Богдан, Ірина Дзюбань, команда prima lezione та багато багато інших, які унікальні, талановиті, перспективні!

8. Хотілося б дізнатися більше про життя в Італії. Що змусило/надихнуло переїхати на Батьківщину Челентано?

Жага пригод, дитячі мрії та відчуття, що час летить, а за вікном усе до болі знайоме. Життя це лише мить, я намагаюсь багато не думати про «Чому» і «Навіщо». Є внутрішнє відчуття і потреба змін, значить пора діяти!

P.S.
Аби відкрити онлайн-версію літнього номера Afisha.itнатисніть сюди >>>

Також, обов’язково додавайтеся до спільноти PRESS AFISHA.IT у Фейсбуці – активне посилання >>>
* там лише найсвіжіша інформація, “серйозна” та більш розважальна, яка стане в нагоді українцям в Італії. А ще дуже відкриті, готові допомогти доречною порадою люди в коментарях. 🙂