Привіт, друзі! Сьогодні супер корисна інформація для тих, хто тільки починає знайомство із італійською мовою та хоче з окремих слів та словосполучень складати повноцінні речення. В цій статті я розповім про 3 типи простих речень (стверджувальне, питальне і заперечне) та дам до кожного з них схему порядку слів, підставляючи щоразу нові, ви зможете з легкістю утворювати найрізноманітніші фрази італійською. Просто як один, два, три.

Структура простого стверджувального речення

Порядок слів у простому стверджувальному реченні прямий: спочатку ставиться підмет (найчастіше це іменник або займенник), а потім присудок (дієслово або дієслово essere з прикметником). Подивимось на прикладі таких 3 речень:
• Marco legge. – Марко читає.
• Stefania e Paolo parlano. – Стефанія і Паоло розмовляють.
• Il libro è interessante. – Книжка (є) цікава.
Зверніть увагу, що в італійській мові дієслово essere (бути) або, як в нашому третьому реченні, è (є) ставиться обов’язково. Речення без нього не буде реченням, а лише простим словосполученням “цікава книжка”.

Окрім головних членів речення, підмету і присудку, до складу простого речення можуть також входити додаток (хто? що?), означення (який? яка? яке? які?) і обставина (де? коли? як?). Спробуймо розширити перше речення:
• Ogni sera Marco legge i libri in inglese. – Щовечора Марко читає книжки англійською мовою.
Обставиною в цьому реченні буде ogni sera (щовечора), додатком – libri (книжки), а означенням – in inglese (англійською мовою).

Обставина часу (коли?) чи місця (де?) може стояти як на початку речення, так і в самому кінці:
• Di sera (io) corro. – Ввечері я бігаю.
• (Io) corro di sera. – Я бігаю ввечері.
*** Займенники, наприклад “я”, часто в італійській мові опускаються. Зазвичай закінчення дієслова дає нам зрозуміти, хто саме виконує дію: corro – я бігаю; corrono – вони бігають, corriamo – ми бігаємо. Більше про правильні дієслова читайте тут.

Додаток із означенням стоїть після присудка, як, власне, і в українській мові:
• Adesso (io) sto preparando la cena per 4 persone. – Зараз я готую вечерю на 4 людини.
• (Noi) vorremo fare qualche dolce per la festa di Halloween. – Ми б хотіли приготувати щось солоденьке на вечірку в честь Хелоуїна.
• Federico prende il treno che parte per Lucca alle 6 di sera. – Федеріко має потяг, який їде до Лукки о 6 вечора.

Структура простого питального речення

Питальні речення в італійській мові можуть утворюватись за допомогою трьох способів.
Перший спосіб це інтонація. Порядок слів в реченні залишається таким самим, як і в стверджувальному, а от інтонація змінюється: методика голосу йде НЕ зверху вниз, а знизу вверх. До того ж наголошується останнє слово. Спробуймо:
• Siete italiani? – Ви італійці?
• Hai fame? – Ти голодний(а)? або Хочеш їсти?
• Michele ha già finito il lavoro? – Макеле вже закінчив роботу?
Занотуйте собі також, що такі питання можуть мати лише дві відповіді: так або ні.

Другий спосіб – це зміна порядку слів: присудок ставиться на перше місце, а підмет – на друге:
• Questo posto è libero. – È libero questo posto? – Це місце вільне? або Тут вільно?
• La macchina si è rotta. – Si è rotta la macchina? – Машина зламалася?
• La cena è pronta. – È pronta la cena? – Вечеря готова?
Тут інтонація така ж, як і в стверджувальному реченні: мелодика голосу йде зверху вниз.

І третій спосіб – за допомогою питальних слів. Про питальні слова раджу почитати цю статтю. В ній про них все супер детально написано. Запитальні ж речення утворюються дуже просто: на перше місце ставиться запитальне слово (chi – хто?, che – що?, come – як?, dove – де?, quanto – скільки?, quando – коли?, perché – чому?, di dove – звідки?), а потім решта слів у порядку, за яким будуються стверджувальні речення. Переходимо до прикладів:
• Perché siete in Italia? – Чому ви в Італії?
• Quanto costa questa casa? – Скільки коштує цей будинок?
• Сhe ci fai qui? – Що ти тут робиш?

Структура простого заперечного речення

І наостанок речення із заперечною часткою “non”. Вона ставиться завжди і тільки перед дієсловом. Перевіримо це на прикладі таких речень:
• (Io) non sono italiano. – Я не (є) італієць.
• Stasera Isabella e Giuseppe non hanno voglia di uscire. – Сьогодні ввечері Ізабелла і Джузеппе не хочуть нікуди йти.
• Questa pasta non è al dente. – Ця паста не зварена аль-денте.

Отже, підсумую.
Прості стверджувальні речення складаються за такими схемами:
1. Підмет + присудок.
2. Обставина місця/часу + підмет + присудок.
3. Підмет + присудок + обставина місця/часу.
4. Обставина місця/часу + підмет + присудок + додаток + означення.
5. Підмет + присудок + додаток + означення + обставина місця/часу.

Прості запитальні речення можуть мати такі схеми:
1. Підмет + присудок? І відповідь так чи ні. Інтонація йде вгору.
2. Присудок + підмет? Інтонація вниз.
3. Запитальне слово + підмет + присудок? Інтонація теж йде зверху вниз.

Прості заперечні речення вимагають частки non, яка ставиться перед дієсловом:
1. Підмет + non + присудок.

А зараз пропоную потренуватися. Нижче два вас я склала 6 простих речень, по 2 на кожен тип. Порядок слів у них неправильний. Ваше завдання – навести в них лад:
1. Fra mese vado pensione in un.
2. Laura / preparando / si / per / sta / un / esame / sostenere.
3. Andarci / non / vogliamo.
4. Da / tempo / non / sport / faccio / molto.
5. A / casa / torni / quando?
6. Senza / Lorenza / perché / venuti /siete?

Чекаю на ваші відповіді у коментарі до статті. І бажаю чудового настрою! 🙂