Джузеппе Медзофанті: історія про найуспішнішого італійського поліглота, який знав 78! мов

Головна/Блог/Джузеппе Медзофанті: історія про найуспішнішого італійського поліглота, який знав 78! мов

Колись англієць Джордж Байрон назвав його “мовним монстром, який би за часів існування Вавилонської вежі (а за словами археологів вона насправді височіла ще в 2000 році до н.е.) став би універсальним перекладачем”. Професор Вроцлавського університету Август Кефалідес, німець за походженням, був враженим його ідеальною німецькою. Вільям Расел мав за велику радість поспілкуватися з ним своєю рідною гаельською (перша офіційна мова Ірландії), англійською та різними, не дуже поширеними діалектами Великобританії.
В чому ж секрет Джузеппе Медзофанті, італійського поліглота і кардинала Католицької церкви, який знав 78 мов?

Дитина індиго

Народився Дзузеппе Медзофанті у звичайній італійській родині в Болоньї, в 1774 році. Ще будучи маленьким хлопчиком, він продемонстрував неабияку пам’ять, винятковий музичний слух та любов до іноземних мов. Навчаючись в школі, він ближче познайомився з єзуїтами (християнський орден Римсько-Католицької церкви) та ченцями, які мандрували країнами та проповідували Святе Письмо.
Будучи в оточенні людей, які знали по декілька мов, малий Джузеппе швидко опанував швецьку,німецьку, іспанську і південноамериканські діалекти. До цього списку можна було також додати давногрецьку і латину, які він вивчав в школі.

Навчання в семінарії

Після вступу в семінарію, де Джузеппе вивчав теологію і філософію, він продовжив знайомство з іноземними мовами. Цього разу його зацікавили східні мови, зокрема китайська. Але йому вона далася найважче. Лише після 4 місяців (лише!:) ) він відчув, що володіє китайською на тому рівні, який дозволить йому вільно розмовляти нею.

Доцент Болонського університету в 23 роки

http://primalezione.com/dzhuzeppe-medzofanti-istoriya-pro-nayuspishnishogo-italiyskogo-poliglota-yakiy-znav-78-mov/

Папа Григорій XVI

В 23 роки молодий Медзофанті почав працювати на кафедрі іудаїки Болонського університету, а за декілька років по тому став також священиком. У 1799-1800 роках, в період наполеонівських війн, до Болоньї доставляли на лікування поранених, які не говорили італійською. Медзофанті допомагав лікарям зрозуміти іноземних солдатів, після чого його неодноразово запрошували перекладати міжнародні делегації, які приїжджали до міста.
Саме в ці роки Джузеппе познайомився з англійським поетом і політичним діячем Джорджом Байроном, науковцем Августом Кефалідесом і одним із найкращих знавців слов’янських і східних мов того часу Маттео Пізані. Всі вони відзначили талант і глибокі знання італійця, який, до того ж, був дуже добрим, скромним та навіть занадто тихим.
В 1806 році Медзофанті відмовив Наполеону у переїзді до Парижу, а в 1814 році сказав “ні” Папі Римському Пію VIII. Лише в 1831 році, ставши хорошими друзями в наступним Папою Григорієм XVI, Джузеппе погодився на його пропозицію стати кардиналом Католицької церкви та нести віру в маси.

Кардинал Римської церкви

http://primalezione.com/dzhuzeppe-medzofanti-istoriya-pro-nayuspishnishogo-italiyskogo-poliglota-yakiy-znav-78-mov/

Джузеппе Медзофанті

Нова посада допомогла Медзофанті постійно спілкуватися із міжнародними делегатами, які приїздили до Риму. Зокрема він познайомився із місіонером із південно-китайського району Макао, який “офіційно” підтвердив, що китайська (мандаринська) мова Джузеппе Медзофанті (яку, я нагадаю, він вивчив за 4 місяці) була ідеальною. Ірландський отець і вчений Чарльз Расел, який також став автором біографічної книги про італійського поліглота, був надзвичайно вражений, якщо не шокований, він того, що Джузеппе не лише добре знав англійську, але й вільно виражав свої думки на англійських діалектах, яких знали одиниці.
Біографічна книга про Медзофанті вийшла вже після його смерті в 1849 році. Там були зазначені всі мови, якими на різних рівнях володів італійський кардинал.

Всього нараховується 78 мов

Сам список мов вже вражає. Всі перераховувати не буду, зазначу лише частину. Отже, за словами Расела Медзофанті ідеально писав і говорив на 38 мовах, серед яких іврит, арабська, давновірменська, нео-арамейська, коптська (єгипетська мова на останньому етапі розвитку), перська або фарсі, турецька, албанська, мальтійська, давньо- і новогрецька, латинська, іспанська, португальська, французька, німецька, шведська, англійська, російська, польська, чеська, угорська, китайська, сирійська, ґеез (мертва ефіопська мова), гінді, гуджаратська (локальна мова в Індії), румунська, мова басків.
Ще 40 мов і діалектів Медзофанті знав на гіршому рівні, але чудово розумів і читав на них. Серед таких мов була тибетська, санскрит, малайська, ісландська, саамська, русинська (з якої розвинулася і українська), фризька, латиська, корнська, мови кечуа і бамбара.

В чому ж секрет великого поліглота?

Власне, ніякого особливого секрету немає. Потрібно регулярно займатися мовою (читати, писати) і, найголовніше, говорити нею. Мовленнєва практика – це саме той, важливий, ключик, який допоможе закріпити всі знання, які були прочитані, прописані, прослухані. І як показує приклад Медзофанті, мовне середовище не відіграє тут найважливішої ролі.
Сьогодні, до речі, знайти людей, для яких мова, яку ви вивчаєте є рідною, взагалі не проблема. Достатньо скористатися одним із цих ресурсів. Тому все у ваших руках!

P.S. Ви б хотіли стати поліглотом? Які мови, окрім італійської, ви хотіли знати? Напишіть нижче в коментарі.

By | 2016-10-16T18:55:25+00:00 Жовтень 17th, 2016|Блог|0 Коментарі

Залишити коментар